Тема уроку.СУЦІЛЬНА КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ.
РОЗКУРКУЛЕННЯ.
Мета.З’ясувати причини переходу до суцільної колективізації; охарактеризувати
суть політики
колективізації та форми її проведення; визначити наслідки
колективізації для українського
селянства.
Очікувані
результати.
Після
цього уроку учні зможуть:
-
визначати причини
хлібозаготівельних криз 1927-1929 рр. та переходу до суцільної колективізації;
-
називати дати переходу до
прискореної колективізації та її завершення;
-
застосовувати та пояснювати
поняття «колективізація», «колгосп», «розкуркулення»;
-
обґрунтовувати та висловлювати
особисту позицію щодо політики колективізації, методів проведення та її
наслідків для українського селянства.
Основні терміни: «колективізація»,
«колгосп», «розкуркулення».
Основні дати: 1927 р. – XVз̓їзд
ВКП(б) – курс на суцільну колективізацію;
1927-1929 рр. – хлібозаготівельна криза;
листопад 1929
р. – пленум ЦК ВКП(б) – рішення
про завершення
колективізації в Україні восени 1931 – навесні
1932 рр.
Обладнання: дидактичні матеріали із текстами та
документами, мультимедійний
комплекс, презентація.
Тип уроку: засвоєння нових
знань.
Форма проведення:урок-бесіда.
ХІД
УРОКУ
І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
БЕСІДА
1928 – 1939 рр. – це період, який в
історії України отримав назву «радянська модернізація»
1. Що означає
термін «модернізація»?
2. Якими були
основні напрямки радянської модернізації?
3. Яке місце в
економіці України займало сільське господарство?
4. Якими були
основні аграрні перетворення більшовиків
в Україні на цей період?
Висновки:
Село – основне джерело
фінансування індустріалізації.
Основні етапиаграрних реформ
більшовиків
І
|
1917-1918 рр.
|
Скасування приватної
власності на землю. Націоналізація землі. Передача землі селянам без викупу.
Заборона оренди землі без викупу.
|
ІІ
|
1919-1920 рр.
|
Створення великих
колективних підприємств на основі поміщицьких господарств. «Воєнний
комунізм».
|
ІІІ
|
1921-1929 рр.
|
Впровадження різних
форм кооперації, добровільне створення колективних підприємств.
|
ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ,
ЗАВДАНЬ УРОКУ.
Хлібний фонд
держави формувався з наступних джерел – продподаток, закупівля хліба на ринку,
колективні підприємства. У 1927 р. впала
ціна на хліб на міжнародному ринку. Це
поставило під загрозу
темпи форсованої індустріалізації, яка
напряму залежала від продажу
зерна. Отож, щоб більше продати зерна потрібно збільшити
хлібозаготівельні плани. Для цього вище керівництво країни вдалося до так
званої політики «ножиці цін», за якою встановлювались низькі державні
закупівельні ціни на зерно, а натомість
завищувались ціни на продовольчі товари.
Запитання?
-
Як на вашу думку на це відреагували
селяни? Чи будуть вони продавати хліб
державі?
Продподаток не міг
повністю забезпечити хлібозаготівлю, а колективних підприємств на цей
час було мало. Тому, сталінське
керівництво приймає рішення про
створення колективних господарств
по всій території Радянського Союзу.
IV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
2.Насильницьке
створення колгоспів. «Розкуркулення» селянства.
3.Наслідки
колективізації.
1.Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр.
Перехід до суцільної колективізації.
Розповідь вчителя
В умовах політики «ножиці цін» селяни
припинили здачу зерна державі за заниженими цінами, а завищений розмір
продподатку викликав масові протести
селян. Для того, щоб
подолати хлібозаготівельну кризу
влада вдалася до надзвичайних
заходів: обшуків, штрафів,
розпродажу майна неплатників
податків і боржників, які не здали встановлену їм норму зерна, депортації. Це були акції
з арсеналу «воєнного
комунізму». Намагаючись вийти зі
скрути, керівництво республіки
в червні 1929 р. фактично відновило
«продрозкладку», а в листопаді
1929 р. – на пленумі ЦК ВКП(б) було прийняте рішення про
суцільну колективізацію в Україні.
Таким чином можемо
означити причини та привід суцільної колективізації в Україні.
Робота з терміном
Колективізація сільського господарства - перебудова сільського господарства
внаслідок повсюдного створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці
20-х – на початку 30-х років, яка
супроводжувалась ліквідацією одноосібних господарств.
Колгосп (колективне
господарство) – форма сільськогосподарського підприємства, за якою засоби виробництва (земля,
устаткування, худоба, насіння…) перебували у суспільному управлінні його учасників і результати їх праці також
розподілялись спільним рішенням.
Вступаючи до колгоспу, кожен
селянин передавав свої
права на розпорядження
виробленою продукцією голові
правління. А через
нього державні установи
діставали можливість визначати,
скільки виробленої продукції
треба залишити на
задоволення потреб колгоспу
й колгоспників, а скільки вилучити
до централізованого фонду. Завдяки такій командно-адміністративній системі
господарювання керівництво СРСР
виконувало наступні завдання:
Запитання
-
Як ви
думаєте? Яким чином,
та якими методами
можна було здійснити
реалізацію цих завдань?
-
Які
державні репресивні органи здійснювали
репресії?
Закінчення суцільної
колективізації в Україні планувалось
на осінь 1931р. – весну 1932 р. На виконання рішень Москви
партійно-державний апарат України
виступив з рядом
власних ініціатив щодо
прискорення темпів колективізації.
24
лютого 1930 р. С. Косіор – підписав лист-дерективу місцевим партійним організаціям України, в якій ставилось завдання колективізувати Україну до кінця року. Таким чином,
вузьке коло партійних
намісників центру, скоротило
строки колективізації в Україні
на 1-1,5 роки.
Підсумок
Сталінське керівництво надавало перевагу саме
колективізації, тому що шляхом прямого адміністративного впливу на колгоспи
селянські ресурси можна було вільно викачувати в бюджет і будувати на цій базі
промисловість, утримувати велику армію,
управлінський апарат.
2.Насильницьке створення колгоспів.
«Розкуркулення» селянства.
Запитання?
-
Подумайте,
та скажіть чи
згодні були селяни
у всій свої
масі іти і записуватись
у колгоспи, та
віддавати своє майно
та землю.
Тому,
можемо говорити про
фактично насильницьке створення
колгоспів. Крім того
в розпорядженні влади
знаходились усі для
цього важелі (мається на
увазі загони НКВС). Для
забезпечення успішної колективізації створювались
моторно-тракторні станції, які
обслуговували підготовлені механізатори.
Однак
селяни-осібники вперто відмовлялись
вступати в колгоспи,
окрім того селянство
починає чинити опір.В
таких умовах Й. Сталін
вирішує призупинити форсовані
темпи колективізації.
Здійснює своєрідний маневр.
Після виходу
статті, в процесі колективізації були
здійснені деякі поступки, а саме: (з̓явився
Статут Сільськогосподарської артілі(право
колгоспників мати корову,
дрібну живність, присадибну
ділянку), Постанова ЦК ВКП(б)
про усунення допущених помилок, дозвіл селянам
виходити з колгоспів.
Як наслідок селяни
масово почали виходити
з колгоспів. Однак,
цей маневр тривав
недовго.
У ході
колективізації постало питання про долю
заможних селян. Офіційна ідеологія
зображувала їх як куркулів, затятих ворогів радянської влади, жорстоких
експлуататорів. Ще з січня
1930 р. – діяла постанова ЦК ВКП(б) «Про ліквідацію
куркульства, як класу».
Запитання?
-
Ви
мабуть неодноразово чули
це слово – «куркуль»? То можливо ви
знаєте його значення? Кого
так називають?
Фактично
багаті селяни були
тим каркасом з
якого можна було
швидко створити колгоспи.
Робота з терміном
Робота з
текстом
Радянська влада
розрізняла кілька категорій
куркулів.
Завдання
-
Опрацюйте текстові матеріали (с.1) та
з̓ясуйте ці категорії, заповнивши таблицю.
Завдання
- А
зараз опрацюйте документ (с. 2 ) та підрахуйте
кількість розкуркулених селян.
Отож, можемо
стверджувати що наслідком
суцільної колективізації, стало
масове розкуркулення. Але
працьовиті українські люди
і на засланні
в далекому Сибіру
зуміли організувати свої
одноосібні господарства.
3.Наслідки колективізації.
Розповідь
вчителя
Висилання контрреволюційного селянства,
та конфіскація їх
майна не розв̓язала
проблеми хлібозаготівель. На
1932 р. хлібозаготівельні плани
перебували на межі зриву.
Як показує статистика
під осінь 1932 р.
Республіка заготовила лише
132 млн. пудів хліба.
Тому в Україну
була відправлена надзвичайна
комісія по хлібозаготівлі на
чолі з В.
Молотовим.
Завдання
-
Опрацюйте
джерело (с. 3) та дайте
відповідь на питання
до нього.
Наслідками
діяльності комісії В. Молотова
був голодомор. Про цю подію
та її масштабність
ми поговоримо на
наступному уроці.
Завдання
- Давайте
підведемо підсумки, та означимо наслідки насильницької
колективізації.
Слово вчителя
На січневому
пленумі ЦК ВКП(б)
1933 р. Й. Сталін заявив, що
настала пора відмовитися
від політики прискорених
темпів індустріалізації, мовляв
її завдання виконані, однак
насправді слід було
рятувати охоплене кризою
село. Колгоспам та
одноосібникам було дозволено
реалізовувати вироблену продукцію
за цінами вільного
ринку, селяни отримали
змогу розпоряджатись частиною
виробленої продукції в
сільськогосподарській
артілі. Було проведено
чистку керівних кадрів
сільського господарства, організовано
навчання масових професій, створено навчально-виробничі майстерні.
На середину 1937 р.
«Суцільна колективізація» стала
реальним фактом.
V Узагальнення та систематизація знань
Завдання
-
Виконайте
наступні тестові завдання:
Завдання
-
Роздивіться
ілюстрації (с.4) та
виконайте завдання.
VI Підсумки
уроку
Отже, причинами
переходу до суцільної колективізації у
Радянському Союзі були
економічні та політичні
чинники, а саме,
забезпечити безперервну модернізацію
промисловості, шляхом викачування
коштів із села.
Найоптимальнішою формою для
цього були саме
колгоспи. Колективізація була
найскладнішим етапом у
створенні командної економіки.
Перетворення мільйонних мас
селян-виробників на пролетаризованих робітників,
примус працювати за
командою здійснювалися брутальною
силою. Селяни відповідали
на державний примус
опором. Після колективізації держава
змогла вилучати будь-яку
частку колгоспного врожаю.
Насправді вона привласнювала
всю вироблену в
колгоспах продукцію. Колгоспники
на це відповідали
саботажем в результаті
чого обсяг хлібозаготівель знизився.
Тоді держава розпочала
терор голодом.
VIIДомашнє завдання
Тема колективізації та її
наслідків стала сюжетом
багатьох художніх творів:
Немає коментарів:
Дописати коментар