ВИХОВНІ ЗАХОДИ

         70  років

від  дня  

створення УПА

Виховний захід

     Святково прибраний зал. На сцені  образ  Богоматері,  під  образом  напис  «70-річчя УПА»:

Слово вчителя

       Неспроста день Покрови  Святої  Богородиці  та утворення Української Повстанської  армії  ми святкуємо водночас.  Бо  Богоматір  завжди  з сивої давнини  заступалась за вірних  синів і  дочок  України,  які  боролись за волю  рідної  землі,  за добро і щастя  на  ній. Так було, так є   так буде!  І  коли  в час  Другої  світової  війни, коли  народ творив одну з найгероїчніших, найсвітліших  сторінок  своєї  історії,  він  звернувся за  опікою до Богородиці. Це було  тоді,  коли  почалося  організовуватись УПА.  А  було  це  так:

(на фоні дзвонів): виходять дівчина і хлопець в національних строях

Дівчина:

                                Україно,  наша рідна мати!

Чи ще довго над тобою будуть панувати?

 Чи  ще  довго кровицю будуть з тебе пити

 І діточок твоїх бідних в кайданах водити?

                               Гукни, гукни, Україно!

                               Гукни знову!

Може діти обізвуться на твій  голос знову.

                             Гукни, гукни, Україно!

                             Гукни  найскоріше

                             Бо вже суть кров нашу щораз більше й більше.

                              Твоя слава у полоні, а воля в Сибірі…

                              Ось  що тобі матусенько вороги зробили!

                             Гукни, серце – Україно,

                             Ти нещасна вдово!

                             В лютім бою орли твої обізвуться знову

Хлопець:

                           Стогне народ український

                           Під натиском москаля

                           Стогне ціла  Україна

                           Стогне  рідная земля.

                           На цей стогін України,

                           Української землі,

                           Народилися повстанці –

                           ЇЇ вірнії сини.

Виходять ведучі:

        Ведуча Цього року народ в Україні, як і вся національно свідома зорганізована спільнота поза її межами, відзначає 70-ту річницю створення Української Повстанської Армії – першої збройної сили, яка в період Другої світової війни стала на захист гнобленого і тероризованого українського населення і    вела кількалітню завзяту боротьбу проти німецьких та московських окупантів.

Ведучий Ряди Української Повстанської Армії поповнювали люди з усіх земель України, з різних суспільних верств, професій та політичних переконань. Їх єднала одна ідея – гаряча любов до України.

Ведуча Бажання волі для свого народу і Батьківщини скріплювало завзяття, давало силу та витривалість у цій боротьбі, перетворюючи їх у незламних борців за волю й самостійність України.

Ведучий Українська Повстанська Армія утвердилася в 1942 році, як вияв волі і протесту українського народу проти гітлерівських і московських окупантів.

Ведуча Організація Українських націоналістів керована Степаном Бандерою, була єдиним організатором і керівником УПА.

Ведуча: Перший відділ Української Повстанської Армії організовано на Поліссі, у     жовтні 1942 року Сергієм Качинським (Остапом), він був сином православного священика, колишній старшина польської армії.

Ведучий Українська Повстанська Армія боролася за Українську Самостійну Соборну державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі.

Пісня 

На сцену виходять  2 хлопці

1 Хлопець: 

                      Вставаймо, вставаймо !

                      Нас кличе сурма.

                     До бою за волю народу

                      Вже досить червона московська тюрма

                     Пожерла борців за свободу

2 Хлопець:

                     Ми  месники смерти і крові брати

                     Погибель несемо комуні!

                     Вперед хто живий!  Час змагання настав

                     До бою вставай в Україні

Заходять решта хлопців у формі УПА і заносять прапор. Складають клятву.

Ведучий Скільки їх, які отак клялись, молодих, життєрадісних, сповнених мрій     полягло в жорстокій, нерівній боротьбі. І не погладять їх більше теплі     ласкаві материнські руки, не почують доброго мудрого батьківського слова, не прийде не поцілує кохана дівчина. Ворожі кулі обірвали їхнє життя.

Ведуча:     Коли ви вмирали. Вам дзвони не грали,

                   Ніхто не заплакав за вами,

                   Лиш в чистому полі ревіли гармати,

                   І зорі вмивались сльозами.

Високі слова поезії Михайла Кураха «Тим, що впали» стали військовою піснею, яка увіковічнила пам’ять про тих, хто віддав життя за волю України.

Читець      Родились ми великої години

                   з пожеж війни, із полум"я вогнів.

                   Кормив нас біль по втраті України

                   І вів нас бунт і гнів на ворогів.

                   І ось ідемо у бою життєвому

                   міцні, тверді, незламні, мов граніт.

                   Бо плач не дав свободи ще нікому...

                   А хто борець, той здобуває світ.

                   Не хочемо ні слави, ні заплати.

                   Заплатою нам – розкіш боротьби.

                   Солодше нам за волю умирати,

                   Як жити в путах, мов німі раби.

(О.Бабій «Марш»)

Читець                Він першим падав у безсмертя,

                            В одвічну падав круговерть,

                            Залізні пута рвав уперто,

                            Коли вели його на смерть.

                            А як упав – лишив горіти,

                            Кровинку – іскорки в імлі,

                            Роздув багаття з неї вітер

                            На нашій Матері-землі.

        

                            Хоч гасять вражі громовиці,

                            Вогонь, як Фенікс, воскреса,

                            В нім воля полум"ям іскриться,

                            Живе й палає в небесах.

                            Він першим падав у безсмертя,

                            Сміявсь над урвищем сумним.

                            За ним лягали другий, третій...

                            А потім тисячі борців...

Пісня «Лента за лентою»                                    

                  

.

Ведучий Це про них, відомих і невідомих борців – чоловіків і юнаків, жінок і дівчат – писав Юрій Клен, що вони вмирали «невписаними  в книгу слави», і закликав, щоб «помолитися за тих, кого вів кат на смерть», щоб над ними «Господь в небесній твердині простер свої долоні милосердні».

Ведуча Згадаймо тих, що були організаторами боротьби і їх подвиги вписалися золотими літерами в Історію Української Повстанської Армії.

Ведучий Це Тарас Чупринка (Р.Шухевич) – головний командир УПА, генерал-хорунжий. Народився Чупринка в 1907 році в містечку Краковець Яворівського повіту в Галичині. Закінчив Українську Академічну гімназію у        Львові, потім навчався у Львівському політехнічному інституті. Людина багатогранна і талановита, чудовий спортсмен. В 1944 р. посідає, крім звання головнокомандувача УПА, також пости Голови Генерального секретаріату УГВР, Генерального Секретаря Військових справ УГВР, Голови Проводу ОУН на українських землях. 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув геройською смертю в бою з більшовиками в с.Білогорща, що біля Львова.

Читець                Між небом і землею – мла,

                            Дрімає ліс в гущавині туману.

                            Десь тут упав герой УПА,

                            Десь тут пролита кров багряна.

                            Тут зупинилася весна,

                            На мить застигла у розпуці,

                            Тут впав останній генерал,

                            Не дав себе в ланці закути.

                            Схиляю голову в журбі

                            Моя молитва в небо лине.

                            До віку вдячний я тобі

                            Що ти поліг за Україну.

                                                        (В.Квітневий «Пам"ять»)

Читець                Поклін складаємо тобі,

                            Великий сину України,

                            Що ти життя своє віддав

                            За щастя рідної країни.

                            Ти вів полки в Карпатських горах

                            І керував боями сам,

                            Ти боронив свій рідний нарід

                            І власним заплатив життям.

                            Твоє ім"я ми купно славим,

                            Й усіх синів, що полягли!

                            І серед символів держави

                            Живуть: «Євген, Степан й, безстрашний, - Ти!

                                               (М.Попович-Назарук «Тарасові Чупринці»)

Пісня «Пісня Десь там далеко на Волині»

Ведучий УПА налічувало 40 тисяч бойовиків і 60 тисяч допоміжних структур. Масовий збройний опір не давав можливості німцям вивозити молодь до Німеччини, а також боронив населення від польського і більшовицького терору.

Ведуча УПА мала такий великий успіх у боротьбі проти переважаючих сил комуно-фашистів завдяки залізній дисципліні. Так, у курені командира Коника у присутності 800 повстанців був розстріляний воїн, що обікрав      поляка.

Ведучий Тікаючи з України, німці задарма пропонували зброю для УПА, щоб стримати натиск Москви. ОУН-УПА відкинули співпрацю з фашистами і заборонили своїм частинам вести будь-які переговори з німцями. Лиш в одному випадку сотник Сосенко пробував вести переговори, за що його поставлено перед польовим судом і розстріляно. УПА – це єдина армія у світі, яка за злочини батьків не карала дітей і жінок.

Ведуча Бачачи, що місцеве населення активно підтримує УПА, більшовики пішли на страшну підлість. Підготували 156 спецгруп лжебандерівців, у кількості 1763 чоловік. Ці озвірілі бандити в жахливий спосіб грабували, мордували і вбивали невинних людей, видаючи себе за воїнів УПА.

Пісня «На покинутих згарищах».

Ведучий Людина повинна боротися за правду і волю, за своє щастя та думати, що залишить після себе для майбутніх поколінь. Бог призначив границі людського оселення, і хто стає на їхній захист, чинить найбільший героїзм. Ось що казав римський полководець Катон: «Я боровся не за свою свободу, а за свободу вітчизни, і таке завзяття виявив не задля того, аби самому бути вільним, а щоб жити серед вільних».

Ведуча Тисячі воїнів УПА йшли на боротьбу з однією думкою – здобудем Україну, або загинем у боротьбі за її волю. Ось що описує Валентина Миронцова, ветеран війни і праці з села Октябрське Тульської області Російської федерації: «Перебуваючи у відрядженні в Рівному, я стала випадковим свідком, коли привезли на автомашині групу бійців УПА і повісили на моїх очах. Усі вони мужньо зустріли смерть, я б сказала, героїчно. Жоден з них не просив помилування. І що мене особливо вразило – всі вони вмирали приймаючи мученицьку смерть зі словами «Слава Україні». Блискавично сяйнула думка: хіба можуть так мужньо вмирати «бандити», як їх називала комуністична пропаганда? Так ідуть на ешафот лише хлопці, які палко люблять свою землю, свій народ, прагнуть звільнити свою землю від окупантів. І я подумала: то хто ж бандити – ті, що вмирають за вільну Україну, чи ті, що прийшли на цю землю і творять злодійства? Я схиляю свою голову перед тими, молодими мучениками, які 70 років тому віддали своє молоде життя за незалежну, вільну Україну».

Пісня «Там під Львівським замком»

Читець                Слава і честь вам, борці за свободу

                            Герої ідеї святої,

                            Славне лицарство, орли України,

                            Слава і честь вам, герої.

                            Ви честь України і прадідів славу

                            Геройством своїм воскресили.

                            Завзяття, відвагу і мужність

                            Нащадкам у спадку лишили.

                            Ви силу ворожу, і зброю, і підступ,

                            Відвагою перемагали,

                            Наїзників били, - народ боронили,

                            Свободу для всіх здобували.

                            Коли ж у безвихідь в борні попадали,

                            То ласки в катів не благали,-

                            Останнім набоєм у бою стрілялись,

                            Гранатами себе зривали.

                            Ви чином геройським і словом гарячим

                            Усіх закликали до бою.

                            Ми йдемо на поміч, на зміну, вам друзі,

                            Смерть катові! Слава героям!

                                                        (Т.Вільшинка «Слава героям»)

Пісня «Гей-гу, гей-га, чорти ми лісові….»

Ведуча Українська Повстанська Армія – явище феноменальне в цілій історії людства. Жодна армія світу не до порівняння з тією жертовністю та високою організованістю, що їх виявили воїни УПА.

Ведучий Знаменитий французький Президент генерал де Голь сказав: «Якби я мав таку армію, яку має ОУН, німецький чобіт не топтав би французької землі».

Ведуча У будь-якій іншій державі людям, які боронили цю державу від кривавих наїздників, уже б давно віддали належне. А в нас ще досі існує цей незбагненний для нормального розуму парадокс: люди, які жертвували життям задля незалежності своєї Батьківщини, сьогодні саме в незалежній Батьківщині мусять чекати якоїсь реабілітації. Від кого і за що?!

Ведучий Однак, факт залишається фактом,- Українська Повстанська Армія донині не визнана воюючою стороною в Другій світовій війні. Не визнано її історичного внеску у боротьбу з фашистами,  а колишні вояки УПА нині є найменш соціально захищеною категорією населення.

Слово  вчителя

              Волею  українського  народу,  всього  населення України  проголошена  незалежна  Українська держава.  Ідею  творення  її самостійності  утвердили  в свідомості  українського народу  члени  славної  ОУН_УПА, які  протягом ряду років вели керівний змаг із найбільш потворними світовими потугами – фашистською Німеччиною  та московсько-більшовицьким імперіалізмом.  Без жертовної і самовідданої  мужньої  боротьби  УПА,  без  її беззавітної  любові до України і  вірності  нації,  ми не  мали  б  сьогодні  державної  незалежності. Більше  зробила  УПА,  ніж  врятувала  національну  честь  українського народу.  Вона  підвела  Україну  з  колін.

  Серед  воїнів  УПА  були  і  жителі  нашого   міста:

            (  Діти по  черзі виголошують  імена місцевих партизанів)

Читець      Хто  витерпів  зневагу і  наругу,

                 Хто  босими  ногами  міряв  хугу

                 Уклін їм низький  до  землі,

                 Вони   -  святі

Читець     Хто з сил  останніх дерся  із  могили,

                Щоб  притулитись до грудей  Вкраїни,

                 Щоб  знов  почути  рідних  соловїв,

                 Вони  - святі

Читець      Хто  незважаючи  на  муки і  тортури, 

                 Товаришів  не  затягнув  в  тюремні  мури,

                  Тим  вічність  виборов  негаснучій   душі,

                  Вони – святі

Виходить дівчина з квітами

                   І  хто  катами  був роздертий  на  хресті,

                   Вони – святі.

                   На  їх могилах  кущ  калини –

                  Як  вічний  символ  України.

                  Тим, що в могилах вічна слава!

                   Для нас свята їх кров буде.

                   А тим живим – велика шана

                   Для нас повіки не умре.

Хор виконує гімн «Ще не вмерла Україна»

«Понад  Крутами  вічність  

у  сурми  сурмить…»

Виховний захід

  Зал прибраний  квітами  і  рушниками. У центрі сцени плакат:

29 січня 1918 року

                                            І слава їх встає не вмерши,

                                            Ятрить крізь  відстані і час.

                                            Було їх триста. Триста перший –

                                            І ти, І я  І кожен з нас

                                                                              Петро Шкрабюк

На сцену виходять ведучі (2 хлопці, 1 дівчина)

Ведуча   Серед героїчних  сторінок нашого недавнього минулого

вибивається на перше місце  одне коротке слово – «Крути».

Одне коротке, але яке велике слово! Воно світить на сторінках

                          нашої найновішої історії кривавою зорею й відкриває новий

                          розділ, записаний кривавими буквами найбільших героїчних

                          подвигів.

Ведучий 1     Тим хто в боротьбі за волю та кращу долю України не дожив до

                         сьогоднішнього дня, сплять в знаних і безіменних могилах

                          розкиданих по рідній  і чужій землі – присв̓ячується.

Ведучий 2 Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в

                          розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і

                         найдорожче, що є в кожного з нас – життя – присв̓ячується.

Ведуча Тим кого  в умовах більшовицької  тиранії ми повинні були

                          забути і  викреслити зі своєї пам̓яті та історії, героям, що впали в

страшному бою під Крутами – присв̓ячуються.

Ведучі виходять

Заходять читці: 

Читець 1    Розкинули діброви поли,

                    Припало небо до ріки.

                    Прислухайся: гудуть віки,

                    І важко стогнуть гори й доли.

Читець 2Послухай стогін і збуди

 Порив душі, надії квіти;

 Чиї сини, чиї ми діти –

 Спитай і сам себе суди.

Читець 3      Земля кипіла навкруги,

                      Вмирало юне покоління…

                      Послухай стогне як коріння,

                      Котре зрубали вороги.

Читець 4       У буревій доби,

Щоб скрипіння не зміліло,

Безсмертя дух освятить тіло –

                       І стане совість на диби.

Читець  5       Послухай вікові  пісні

                        І власну вимости дорогу,

                        І присягни собі і Богу,

                        Що не відступиш у борні.

                        Бо кличуть сурми й соловї,

                        Для внуків воля – краще віно.

                        Одна є мати – Україна,

                        Як син ти захисти її.

Сідають на крісла на задньому плані.

Виходять ведучі

Ведучий 1     Кажуть, що історія не повторюється, але деякі її події мають щось

                       спільне. 480 р. до н. е.  Грецька держава об’єднавшись з державою

                       Спарта вела війну з персами-завойовниками, яких привів у Грецію

                      войовничий Ксеркс. 300 спартанців, яких очолював  цар Леонід,

                      тримали оборону біля Фермопільської ущелини.  І тільки зрада

 грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір

 спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули,

захищаючи державу.

Ведуча        Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної

                     України. Страшна битва між поляками  і козаками Хмельницького

                    відбулася  під Берестечком на Волині. 300 запорожців, що 

окопалися на острівці  серед боліт  цілу добу відбивалися від

чисельного польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм

дарувати життя,  але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не

заплямували козацької честі.

Ведучий 2 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині.  І

                    знову бій.  І знову 300.  І знову в ім̓я ідеї, в ім̓я Батьківщини.

Ведучі  виходять

Входять хлопець і дівчина ( під тиху музику)

Хлопець     Під Крутами бій, під Крутами кров.

                    Про давню трагедію згадую знов.

                    Під Крутами смерть, під Крутами плач.

                    І кулю у серце націлив палач.

                    Під Крутами юність, під Крутами сум.

  Над життям юнацьким наруга і глум.

                    Під Крутами розум і нації цвіт.

                    А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

ДівчинаПід Крутами сльози зітхання тяжке…

                    І як же це сталось, здатний хто на таке?

                    Стало каменем серце отут, біля Крут,

                    І заповідь Божа затоптана в бруд.

                    А заповідь п’ята каже; «не вбий»!

                    То хто ж породив тебе кате людський?

                    Під Крутами вбивство, під Крутами гнів…

                    І все пам̓ятаю через тисячі днів.

І пам̓яті свічка горить незгаса,                                                     

І 300 сердець – наша гордість, краса.

 Під Крутами квіти, « Реквієм» спів…

Пам̓ятай, Україно, патріотів синів.

Сідають на задньому плані

Пісня «….»

Входять ведучі

Ведуча  Події  29  січня  1918 року, які живуть в душі українського

народу, і сьогодні ятрять  його серце. Тож  давайте  зазирнемо в

ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть

                        трагедії, ім̓я якої - Крути.

Ведучий 2     Буремний і незабутній 1917 рік. Скориставшись ослабленням

                       Росії в Першій світовій війні і наслідками Лютневої революції, 4

                       березня 1917 року з представників різних політичних партій

 утворилася Українська Центральна Рада на чолі з Михайлом

                      Грушевським. 20 листопада 1917 року  Центральна Рада

проголошує Українську Народну Республіку.

Хлопець що сидів виходить і стає між ведучими

Хлопець        Горіла золота заграва

Здригався світ під звуки  сурми.

Широко залунала слава,

Що нам воскресла вся держава

Що Україна  встала з тюрм.

Гоїлися столітні рани,

Бо не царив вже кволий жах.

Лежали в поросі тирани,

Розірвано важкі кайдани,

Стелився у майбутнє ясний шлях.

Заграли нам воскреслі дзвони

І вже жертвенний власний труд

Творив права, свої закони

 Царив вже лад, а не прокльони

Своя влада, а не царський кнут!

Сідає на місце

Ведучі підходять до мікрофонів

Виходить Ведучий 1

Ведучий 1   А вже через пару днів у Петрограді було прийняте рішення

                      відправити армійські частини для придушення «контрреволюції»

                     на півдні Росії, до контрреволюції була віднесена і Центральна

                    Рада. У грізному полум’ї громадянської війни  постав 1918 рік.

                    Окуповано Харків, Полтаву, Чернігів.

Ведуча       На той час фактично української армії, яка б могла протистояти    

                    більшовикам не було. Проти більшовиків стали найкращі, віддані

                    Українські полки, які навіть не встигли повністю укомплектуватись:

                   Січові стрільці Євгена Коновальця, Слобідський кіш Симона

                   Петлюри. Але їх було замало, щоб протистояти більшовицькій

                   агресії.

Ведучий 2Грізні  звістки донеслися до Києва. Було організовано

                    студентський курінь Січових Стрільців. До нього мали вступати

                    українські студенти. Кожного дня приходили добровольці, навіть

                    підлітки.

Ведучий 1На зборах Другої Української ім. Кирило-Мефодіївського братства

                    гімназії, що відбулися 15 січня 1918 року, короткий виступ

       студента університету св. Володимира Миколи Лизогуба, який

                    стояв перед гімназистами у військовій формі, своєю

                    патріотичністю, запалом зачарував гімназистів: « Вступати до

                    студентського куреня закликаю лише тих, хто вірить  в Україну,

                    готовий за неї вмерти. По кількох днях вирушимо на фронт. Ось і

все.»

Ведуча Відповідь була однозначна «Сьогодні  час стріляти у ворогів

                  України. І треба йти всім як один на фронт». Це була молодь, яка не

                  мала в душі сумнівів  і вагань. Багато хто  втік із дому, щоб уникнути 

                 тяжкого прощання  з батьками. Більшість з них ніколи не тримала

                 рушниці в руках.

Ведучі виходять

Заходять читці

Читець І    Хоч виє знов зима поривом лютим,

                   Та ми дорогу знаєм до мети.

                   Героїв Крут!... О нам Їх не забути.

                   Дзвенить їх  клич – невтомно далі йти!

Читець ІІ    Що там, що вперше з рушницею іти,

                    Що там, що тому п'ятнадцять, -

                    Так хороше вам на ворога йти

                    Співом гучним залинатся.

Читець ІІІ     До льоту розгорнуло крила

                        Три сотки молодих спартан

                        Бо воля блиском їх сліпила,

                        І не страшна ворожа сила!

                        І не злякались смерті й ран!

Читець IV      Нема дорожчого від честі,

                       Страшнішого чужих кайдан

                       Настав вже час війни і месті,

                       Себе Вкраїні  в дар принести –

                       Це воля рідних нас спартан.

Сідають позаду

Пісня «…»       

Виходять ведучі

ВедучаІ ось цих 300 юнаків  28 січня виїхали у напрямку Бахмача.

                     Молодіжний загін пройшов лише семиденну військову підготовку.

Ведучий 2   У вагонах у стареньких одностроях їхали студенти із заржавілими

                     крісами.  Герої їхали не допустити московської орди на Україну.

                     Як сіли в поїзд то так співали, наче їхали не на смерть а на  весілля.

                    А через два дні вони лежали з головами, побитими багнетами

                    московського ката.

Ведучий 1Вояки-українці, розкидані по всіх фронтах свідомо  віддавши себе

в розпорядження Центральної Ради, готові були  йти на великі 

жертви  заради  визволення  поневоленої  Батьківщини.  Але  саме 

цих  патріотичних  прагнень  Центральна Рада  не врахувала. І це

було  однією  з трагічних  помилок.

Ведуча Бій  відбувся  29  січня  1918 року  під  залізничною  станцією

Крути.  Ще не засіріло  над  Крутами, як  банди  «червоних»

  щільними  колонами  розпочали  наступ.  Та  коли   вони  підійшли 

на  відстань  пострілу, ці  діти  тримаючи  зброю в замерзлих 

недосвідчених  руках, зустріли їх рясним вогнем.  Заговорили

довгими  чергами кулемети, поливаючи ворога  свинцем.  На 

допомогу молоді  наспіла на  відкритій  залізничній платформі

гармата  під  орудою  сотника Лощенка.  Саме  вона якийсь  час 

влучним вогнем  стримувала  атакуючий  залп  червоноармійців.

Ведучий 2  П̓ять годин без  перестанку  Студентський  курінь  стримував  град 

куль  і  гранат,  «Здавалось  перемога  не  за  «горами».  Але 

раптово  в  атаку  пішла  кіннота.  Серед  студентів  почалася

 паніка. Вершники  перелітаючи  через  шанціназдоганяючи  чорно

шинельних  юнаків,  стинали  їм  голови,  рубали  руки  тим,  хто 

здавався  на  ласку  переможців,   розвалювали  навпіл.  Не 

                     милували  нікого   рубали  всіх  підряд,  наче  опудала  на 

                    учбовому  полі.

Ведучі  виходять

Встають  читці

Читець  1    Не  встигла  молитва  долинуть  до  Бога

                     Гармати  по  юних  вже  б̓ють  без  кінця…

                     І  падають  діти… І  раптом…  «Підмога»

                     Це  радісний  крик  Січового  Стрільця.

                     До  напису  в  Крутах  з-під  білої  пари

З̓явивсь  паротяг,  на  якому  (овва!)

                     Два  грізних  максими й  гармата  до  пари

                    -А хто  там  казав,  що  нас  Бог  забува?          

Читець 2      Лавами  ворог…  Ось  кинувся  він,

Котить  на  наші  окопи.

                      О,  вже  не  лежачи і  не  з  колін

                      Рити  крицеві  окопи.

Читець 3        Виросли  враз  ви  немов  на  наказ…

                       Тільки  чому  це орлята,

Тільки  чому  це  тривога  у  вас

                       Чому заніміла  гармата?

Читець 4         Чом це подруга  рушниця – німа –

                        Голосубракло  у зброї! 

-         Дайте  набої!Набоїв  нема

В полі далеко набої.

Читець  5       Сталі – не стало.  Зостався кристаль.

                        Як з кристалем   проти  сталі!

                        Люттю  співає  ворожая  сталь,

Б̓є -  розбиває  кришталі.

Сідають на місця

Пісня  «…»

Виходять  ведучі

Ведучий  1Чернігівська  земська  газета  писала:  Закипіло  більшовицьке 

свято.  Шляхетні  голови  молоді,  що  жили  лише  вищими 

                            пориваннями  любові  до  народу,  до  правди,  до  волі – сини 

                            братнього  народу  били прикладами,  виймали  очі,  мордували 

нелюдськими  муками.

Ведучий 2В  бою  під  Крутами  загинуло  300  юнаків  і  10  старшин.  Ті,

що  потрапили  до  рук  сп̓янілого  від крові  ворога  піддались

          жорстоким  тортурам. Наступного  дня  28  студентів побитих

і змордованих  повели  на  розстріл.  Але й  тоді  вони не 

зреклися  України.  Один  із  гімназистів  заспівав  «Ще  не 

вмерла…».  Його  підтримали  інші,  та  ворожі  постріли 

назавжди  обірвали  нескорені  юнацькі  голоси

Ведуча            17  березня  1918 року  тіла 28  юнаків  привіз  сумний  потяг  до  Києва.  Впізнано  було  тільки  18  з  них,  а  решту  не  могли.  19 березня  УНР прощалась  зі  своїми  першими  героями, котрі  по-лицарськи  поклали  душу  і  тіло  за  незалежність,  за нашої Батьківщини.

Ведучі  ідуть

Виходять  три  дівчини

Під сумну  мелодію

Дівчина 1         Зберіть  усі  хмари  з  всього  світу, не  складете  тої 

                            нерозважної  туги,  що  оповила  серце.  У  жалю  немає  ваги. 

                           Найпалкіші  діти  України,  найдорожчі  жертви  на  залізний

                            вівтар  волі…  Історія  знає  багато  жертв,  але  такої  сторінки 

                           вона  ще  не  розгортала  перед  людськими  очима

Дівчина 2         Святий  Боже!  Де  ж  твоя  правда?  Священна  Україна!  Чи  ж 

вона  такого  хотіла?  Бідна,  нещасна,  стократ  нещасна  й 

                         самотня в  дні   своєї  волі  віддала  останню  свою  оборону, 

                          свою  чесну  інтелігентну  молодь.  О,  ні!  Тих  жертв  не  можна 

                         забути,  не  можна  порахувати.

Дівчина  3     Крути.  Наша  слава  і  честь.  Плач  же  бідна  Україно  за 

                       вірними  синами, плач  і  готуй  нових  таких  же  щирих 

                         оборонців,  таких  же  незламних  міцних  борців,  бо  ще  довго  і 

                       тяжко  прийдеться боротися  тобі  за  своє  життя.

Дівчата сідають  позаду

Виходять  ведучі

Ведуча Хоронив  Крутянців  весь  Київ  на  високому  дніпровському 

                         березі  неподалік  могили  першого  київського  князя  Аскольда.

                         Над  могилою  прощав  героїв  президент  Української  Народної 

                        Республіки  Михайло  Грушевський  словами…

Ведучий  1    «Для  вас  ця  могила  лишається  навіки  полум̓ям  віри… Діти

                        України… Це  ваша  могила… вона  буде  тим  дзвоном,  що 

                         взиває  живих… не дасть  нам  спинитися… не  дасть  нам 

                         забути.  Стримайте  ваші  сльози!  Ці  юнаки  поклали  свої

                          голови  за  визволення  Вітчизни  і  Вітчизна  збереже  про  них 

                        вдячну  пам̓ять».

Ведучий  2     Тепер на  Аскольдовій могилі    височіє  хрест  на  якому

                        виписано  імена  героїв:

                                                                 Сотник  Омельченко

                                                                  Володимир Шульгін

Лука Дмитренко

Микола Лизогуб

Олександр Шерстюк, та інші…

Ведуча    Минуть  роки,  століття,  та  пам̓ять  про  юнаків,  які  полягли  під 

Крутами  не  зникне  вовік.  Адже  без  неї  немає  історії.  Схилімо 

голови  перед  світлою  пам̓яттю  тих  молодих  лицарів,  які  далекого 

січневого  ранку  заступили  собою  шлях  ворогам  на  Київ,    воім̓я

                воскреслої  сьогодні  України.

Всі  учасники  встають

Ведучі  відходять  позаду

Підходять  із запаленими  свічками  хлопчик  і  дівчинка

Хлопчик    Нема  Любові  понад  ту 

                   що  окропила  кров̓ю  Крути

                   І ту  гарячу  кров  святу

                   Народам  світу  не  забути.

                   Сьогодні  пам'ять  знову  відродилась

                   Прийшла  із  поневолення життя

                   Щоб  свічкою  новою  засвітилась

                   Душа,  зірвавши  пута  забуття.

                   В  молитвах  всіх  героїв  пригадаєм,

                  Живим  у Бога  будем  щедрості  просить.

                   Воскресне  дух,  я  всіх  вас  закликаю

                   Людської  пам̓яті  свічу  яскраву  запаліть!

Дівчинка О, Боже  наш добрий,

                    З високого  неба,

                   Молитву  сьогодні  ми  зносим  до  тебе.

 За тих,  що  боролись,

                    При  станції  Крути.

                    За  нашу  Державу

                    Із ворогом  лютим,

                    Щоб  в  битві  цій  впали

                    В  цю  зиму  криваву…

                    Прийми  їх   до  себе!

                    Прийми  в  свою  славу!

                    А  нам  від  цих  Триста,

О Боже,  благаєм,

                     Любові  та  й  вчитись  до   рідного  краю.

Оголошується  хвилина  мовчання. 

Гімн.