Розвиток та становлення громадянського суспільства в
Україні вимагають адекватних змін у навчально-виховному процесі школи.
Запроваджений разом із відбудовою національної освіти курс на її гуманізацію й
гуманітаризацію значно підвищує роль суспільних дисциплін у загальній середній
освіті й обумовлює необхідність якісного оновлення методів навчання. У зв’язку
з цим у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти
зростають вимоги до умінь учнів здобувати інформацію з різних джерел,
засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і
творчої діяльності.
У зв'язку з цим система історичної освіти на Україні зорієнтована на
розвиток особистості учня, на розвиток його логічного мислення в процесі засвоєння
історичних знань. Парадигма нової освітньої моделі вимагає від учнів
самостійного мислення, вміння ставити і розв’язувати проблемні завдання, вміти
аналізувати і порівнювати історичні факти, явища та процеси. Самостійність
мислення учнів тісно пов’язана із засвоєнням прийомів логіки, творчим
мисленням. Створення пізнавальних задач дозволяє змінити характер навчального
процесу із засвоєння фактів на оволодіння учнями способами пізнавальної
діяльності. У нагоді учням стає логіка. А основним аспектом логічного мислення,
його підвалинами є критичне мислення. Тому проблема розвитку критичного
мислення учнів є однією з актуальних та складних в діяльності сучасної
середньої школи.
Одним з варіантів розвитку критичного мислення є використання на уроках
історії проблемно-пошукових задач.
Задача
1
Скориставшись відсутністю князя Ярослава Мудрого у Києві,
печеніги зробили набіг на південну територію Київської Русі.
Ворог був дуже сильний. Ярослав дізнався про облогу Києва, перебуваючи у Новгороді. Зібравши велике військо з новгородців і
варягів, він рушив на допомогу киянам. Цілий
день тривала кровопролитна битва біля стін столиці. Багато ворогів
полягло на полі бою. З тих часів набіги печенігів
на Русь припинилися. З нагоди
визначної перемоги велів князь Ярослав закласти на місці недавньої січі храм. Для
виконання княжого замовлення були запрошені
кращі майстри. Їм допомагали кияни.
Видатний російський письменник XI ст. митрополит Іларіон так
відгукнувся про церкву: «...вона викликає здивування
і захоплення у всіх країнах, що лежать навколо, бо не знайдеться подібної їй
у всіх полунощних
землях від сходу до заходу!»
Про
який храм йдемова? Коли він був зведений? На честь кого він був побудований?
Задача
2
Мозаїки заповнюють
купол, вітрила, підпружні арки і апсиду, вся інша частина собору
розписана фресками. Розпису собору містять сотні зображень людських фігур,
частина з яких має помітно індивідуалізований
характер. Монументальний стиль живопису проявляється не
тільки в дуже великих розмірах фігур (до 5,5 м.), але і в цілісності їх колірного моделювання,
без зайвих дрібних
складок в одязі, у великих ясних рисах ликів. По гармонізації фізичної
і духовної краси образів.
Настільки епічні образи рідкісні навіть
для візантійського мистецтва.
Про
розпиc якого давньоруського храму йдемова? Розкажіть докладніше про те, як розписаний цей собор. Як ви сприймаєте цей пам'ятник культури?
Немає коментарів:
Дописати коментар