Ще й сьогодні багато юних представниць прекрасної статі мріють
про благородних лицарів на баских конях, які відвезуть їх у прекрасний замок на
високій горі. Правда, далеко не всі знають про те, що життя в середньовічному
замку важко назвати комфортним. Якщо
такі споруди й були яскравими зразками фортифікаційного мистецтва, то в
естетичному плані явно недотягували до еталону.
Як правило, замки будувалися в місцях, які було б зручно захищати, наприклад, на вершині гори, яку ворогу було б важко взяти приступом. Кожен замок мав декілька веж, які використовувались для ведення спостережень за навколишньою територією.
Як правило, замки будувалися в місцях, які було б зручно захищати, наприклад, на вершині гори, яку ворогу було б важко взяти приступом. Кожен замок мав декілька веж, які використовувались для ведення спостережень за навколишньою територією.
Також всередині замкового комплексу знаходилися каплиця, конюшня, кузня, майстерня з виготовлення зброї, склад зброї, відгороджені місця для псів і худоби. Обов’язковим об’єктом був колодязь, викопаний посеред внутрішнього двору комплексу. Його роль в підтримці життєдіяльності замку під час його облоги важко переоцінити.
Щодо меблів, то головна увага приділялася не їхньому
зовнішньому вигляду, а таким характеристикам, як міцність і довговічність.
Головна зала переважно була умебльована лавками з низькими спинками,
табуретами, кріслом господаря, великим столом.
Замок –
місце, де проживала не тільки сім’я господаря, а й багато інших мешканців –
слуг, воїнів, васалів. Часто тут знаходили прихисток подорожуючі. Сама будівля
складалася як з господарської частини (там також мешкали васали), так і з
житлової. Господар замку із родиною перебував у залах з камінами, з допомогою
яких помешкання обігрівалося взимку. Таких залів могло бути декілька: вони
знаходилися один над одним. В головному залі (його висота була до 12 м, а площа
50-150 кв. м) відбувалися бенкети й інші урочистості
Немає коментарів:
Дописати коментар